Stedelijk музей був першим серед по-справжньому великих музеїв Амстердаму, які ми відвідали у Нідерландах. Знаходиться він у дуже людному місці під назвою Museumplein, де також розташовані ще два найбільш популярні музеї Нідерландів (музей Van Gogh та Rijksmuseum), концертний холл, Генеральне консульство США та пара дрібних музеїв. На самій площі Museumplein часто проходять масові заходи (концерт Armin van Buuren, наприклад), а також до грудня 2018 року знаходився славнозвісний знак “I amsterdam”. То ж транспортна розв’язка там досить непогана, і завжди немало людей вештається. Взимку, наприклад, там льодовий каток і різдвяні ярмарки.
Ззовні частина Stedelijk музею нагадує величезну ванну (вона так і називається – The Bathtub). Частина експозицій знаходиться саме в ній, але основна частина колекції розміщена на -1 поверху (~2500 експонатів). Решта – це сезонні та тематичні підбірки або гостьові колекції з інших музеїв. Починати свій візит до музею я рекомендую саме з постійної колекції, бо на мою думку найцікавіші експонати знаходяться саме там (про це нижче).
При вході до основного залу базової колекції є стенд з безкоштовними аудіогідами. Раджу взяти собі такий пристрій, якщо немає проблем зі сприйняттям англійської. Біля певних експонатів є спеціальні датчики, до яких можна піднести аудіогід і почути історію, пов’язану з цими витворами мистецтва.
Якщо говорити про направленість експонатів, то Stedelijk музей в основному демонструє сучасне мистецтво, постмодернізм, абстракцію та інші близькі до них стилі. Серед відомих мені митців, твори яких вдалося знайти у музеї, – Енді Уорхолл та Казимір Малевич. У колекції також чимало цікавих інсталяцій від сучасних авторів, але деякі з них виглядають ну дуже вже дивно. Наприклад, один з експонатів – це післяобідній стіл з брудним посудом, недоїдками, недопалками та сміттям.
То там, то там, в залах встановлені диванчики для охочих присісти і пошукати іншу приховану суть творів, чим деякі відвідувачі й користуються. Маршрут огляду експозицій хоча і побудований логічно, але водночас допускає відгалуження та шляхи обходу. Це трохи збиває з пантелику, бо можна пропустити цікаві твори.
У музеї дуже багато фотографій (воно і не дивно, сучасне мистецтво від того і сучасне, що користується досягненнями техніки). Також по всіх поверхах розкидані затемнені кімнатки, де демонструються відеоролики. На одному з таких сеансів ми почули українську мову!
Музей досить дружній до відвідувачів з дітьми або на інвалідних колясках. Між поверхами курсують декілька ліфтів, а в залах є похилі заїзди, де потрібно. На 0-му поверсі є мініатюрна ігрова лабораторія, де діти можуть погратися з усілякими різнокольоровими штуками. Також один з поверхів обладнаний дитячою кімнатою, де можна змінити самі знаєте що.
У приміщенні музею є як мінімум 3 точки де можна присісти на каву: невеличка кафешка на 1-му поверсі (кава – ОК, інше не куштували), кавова машина на колесах у фойє музею біля книжково-сувенірного магазину (така собі кава, якщо чесно) і ресторан з окремим входом на 0-му поверсі. Ресторан нам відвідувати ще не довелося, але спостереження показують, що там завжди людно. В принципі, логічно, беручи до уваги місце розташування та натовпи туристів.
Підсумовуючи, хочу сказати, що Stedelijk музей – місце, яке точно варто вашої уваги, якщо хочеться трохи відпочити від класичного мистецтва і подивитися на сучасників.