Dutch ExpertВсі, хто переїжджає до Королівства Нідерланди жити чи працювати, повинні мати місцеву базову медичну страховку (basisverzekering). Її треба оформити на протязі 4-х місяців після прибуття, навіть якщо у вас є вже якась чинна страховка іншої країни. Місцева страховка починає діяти “заднім числом” з моменту прибуття у Нідерланди, і це фактично означає, що перший рахунок від компанії-страхувальника включатиме плату за весь той період. Тому, оформлюючи медичну страховку для всієї сім’ї через пару місяців після переїзду, не дивуйтесь кругленькій сумі першого рахунку (~€400-500).
Покриття базової страховки
Орієнтовна вартість базової страховки – близько €100/міс для дорослого. Діти до 18 років включаються до страховки одного з батьків. Базова страховка покриває основний спектр медичних послуг, таких як візити до лікаря, деякі медикаменти, госпіталізація, стоматолога до 18 років, дієтолога тощо. Додатково до базової обов’язкової страховки за бажанням можна обрати й більш розширене покриття (наприклад, фізіотерапія чи стоматологія для дорослих), але і помісячна плата відповідно зростає.
Важливо знати, що у сфері медичного страхування Нідерландів існує таке поняття як сума власного ризику (eigen risico). Це законодавчо закріплена річна сума грошей, які ви спершу сплачуєте за медичні послуги самі, а вже тільки після перевищення цієї суми страхова компанія почне компенсувати отримані вами послуги у повному обсязі. Власний ризик не розповсюджується на візити до GP, вагітність, материнство, а також осіб до 18 років, тобто у цих випадках страхова компанія компенсуватиме отримані медичні послуги та медикаменти з самого початку.
Якщо ж сплачувати €100/міс якось жаба давить, то ви маєте право добровільно збільшити суму власного ризику на €100, €200, €300, €400 або €500 євро, і тоді помісячна плата за базову страховку буде меншою. Непоганий спосіб зекономити гроші, якщо ви не скаржитесь на здоров’я.
Вибираємо компанію-страхувальника
У Нідерландах існує багато страхових компаній, які пропонують в тому числі й медичне страхування. Згідно з місцевим законодавством базова страховка однакова у всіх компаній, проте вони можуть пропонувати різні додаткові покриття. Дуже популярним є вебсайт independer.nl, на якому можна порівняти страхові компанії та їх набори послуг. При виборі компанії-страхувальника пам’ятайте, що по закону ніхто не має права відмовити вам у базовій страховці, проте для розширеного пакета вони мають право проводити додаткове анкетування та відмовляти потенційним клієнтам.
Документи, які страхувальники можуть зажадати для оформлення страхового договору: BSN-номер (обов’язково), картку резидента (опціонально, але дуже ймовірно), закордонний паспорт (опціонально), а також підтвердження дати початку роботи у Нідерландах (лист від роботодавця або перший salary slip). Оскільки сплата рахунків у країні зазвичай відбувається автоматично (шляхом так званого direct debit), то потрібен буде й IBAN-номер рахунку у місцевому банку.
Якщо обрана страхова компанія вас якимось чином не влаштовує, 1 раз на рік її можна змінювати. При цьому важливо зупинити договір з поточною страховою до 1 січня, а укласти договір з новою – до 1 лютого. Інтернет-джерела також пишуть, що нова страхова може допомогти із зупинкою старого договору, якщо знайти її завчасно (до 1 січня).
Як працюють місцеві лікарі і де їх шукати?
Склалося враження, що нідерландська система охорони здоров’я сповідує принцип найменшого медикаментозного втручання. Наприклад, якщо у вас застуда, то нехай організм сам справляється з недугом, виробляє імунітет і загартовується. У крайньому випадку парацетамол. Лікарі тут вкрай рідко призначають антибіотики (до речі, вони тут тільки за рецептом). Мабуть, саме тому навіть у січні-лютому нідерландські діти бігають по вулиці розхристані і без шапок. А на нежить та кашель ніхто навіть не звертає уваги, якщо немає підвищеної температури, – само пройде. І така система мабуть таки дає свої результати, бо місцеві жителі досить легко переносять дощову вітряну погоду, не дуже вже то тепло одягаючись.
Місцева система охорони здоров’я базується на системі huisartsenpraktijk – по суті своїй міні-амбулаторій, де з 08:00 до 17:00 розслідування ведуть чергують 2-3 лікарі загального профілю (нідерландською – huisarts). Їх ще називають “general practitioners” або GP. Кваліфікація таких GP сумнозвісна і загальновідома. Успішно лікувати вони можуть хіба що нежить і в 99% призначають парацетамол незалежно від проблеми пацієнта.
Організація візиту до GP
Візити до GP здійснюються за системою апоінтментів, а це означає, що не можна отак просто взяти й піти до лікаря, коли вам закортіло! Чекати зазвичай доводиться у середньому 3-5 днів, а то й довше або йти зранку на прийом у порядку “живої черги”.
Загальна практика у Нідерландах – реєструватися в одному з найближчих до своєї адреси huisartsenpraktijk. Оскільки одне відділення huisartsenpraktijk може обслуговувати певну обмежену кількість пацієнтів, реєстрація потрібна, щоб вас потім могли записувати на прийом. Відмовити у реєстрації також можуть, особливо коли у наявності немає вільних слотів для нових пацієнтів або ви проживаєте недостатньо близько від відділення. Останнє викликане тим, що пацієнти повинні мати можливість швидко добратися до свого GP у випадку нагальної потреби.
Реєстрація, як правило, означає заповнення онлайн анкети (потрібен буде номер медичної страховки). Пошук найближчої до вас huisartenpraktijk можна здійснити на сайті zorgkaartnederland.nl по поштовому індексу (увага, сайт не має англійського інтерфейсу).
Саме ваш GP визначає ступінь тяжкості вашої проблеми, призначає первинне лікування та вирішує, направляти вас до вузькопрофільного спеціаліста чи ні. Але зазвичай, повторюсь, спершу виписують парацетамол і радять прийти через тиждень, якщо ще болітиме. Застуда? Парацетамол. Біль у коліні? Парацетамол. Голова паморочиться? Парацетамол! Коли ж вдається таки “вибити” з GP направлення до іншого спеціаліста, то черги до нього можуть сягати тижнів і навіть місяців.
Одним з небагатьох позитивних моментів у всій цій системі парацетамольної медицини – те, що у більшості випадків ваш GP напряму виставляє рахунки страховій, і ви будете позбавлені бюрократичної тяганини. Дуже поширеною є також практика відправки виписаних рецептів напряму в аптеку за місцем вашого проживання. То ж, вам залишиться тільки завітати до фармації та забрати ліки. А аптека вже у свою чергу відішле необхідні документи напряму до страхової. Але не забувайте перевіряти, що саме вам видали в аптеці, бо бували випадки, коли на руки видавали ліки не від тої хвороби.
Куди подітися, якщо ваш huisart недоступний?
У позаробочі години та вихідні дні прийом пацієнтів з нагальними потребами здійснюється у huisartsenpost. Як правило, це спеціально-обладнане чергове відділення лікарів, часто при великих госпіталях. Візиту до huisartsenpost передує дзвінок до колл-центру, під час якого консультант уточнює інформацію, симптоми та призначає час візиту чергового лікаря. Номери колл-центрів і адреси huisartsenpost слід шукати на відповідних сайтах для вашої локації (ось, наприклад, централізований портал для Амстердаму).
